Облаштування шпунтових огороджень

У своїй практиці ми застосовуємо два основних типи шпунтових огорож. Це огорожу зі сталевих шпунтів, що влаштовуються по технології вдавлення і огорожі з двотаврів з забиркою. Розглянемо кожен з них детальніше.

Огорожа зі сталевих шпунтів, що влаштовуються по технології вдавлення

Умови і необхідність застосування:

Шпунтові огорожі, зі сталевих профілів, які занурюються за технологією вдавлення використовують як найбільш надійний спосіб захисту прилеглих будівель і споруд від осад і деформацій, викликаних котлованом майбутньої будівлі. Якщо поруч таких будівель немає, то дешевше і раціональніше використовувати огорожі, що складаються з буроін'єкційних, буросекущіхся або буронабивних паль.

Необхідно враховувати, що для застосування технології вдавлення необхідний привантажувач. Як пригруза можуть виступати як конструкції існуючих будівель, так і конструкції верхнього обв'язувального пояса майбутнього котловану. Або просто стаціонарний привантажувач або анкерні палі.

Технологія виконання робіт:

Роботи виконуються в наступній послідовності:

1. Монтаж конструкцій для сприйняття зусилля вдавлення. На моделі зліва це контрфорси, які монтуються до прилеглого будинку. в цьому випадку зусилля сприймається вагою будівлі. Це також можуть бути нові конструкції верхньої частини стін майбутнього підземного поверху. Або стаціонарні бетонні блоки або гвинтові палі.
2. Монтаж обладнання та безпосередньо вдавлення шпунта до проектної позначки. Секції шпунта при цьому з'єднуватися між собою із застосуванням обварки по контуру ручним електродуговим зварюванням.

Після влаштування першої секції шпунта обладнання переміщається і вдавлюється друга секція. Між собою шпунт, як правило, з'єднується "в замок".

Важливим моментом є малогабаритність обладнання. Що дозволяє проводити роботи в самих обмежених умовах щільної міської забудови.

Огорожа з двотаврів з забиркою

Умови і необхідність застосування:

Це класичний варіант влаштування огорожі котловану. Він відрізняється низькою вартістю і високою швидкістю виконання робіт. Часто його ми можемо побачити при прокладанні та ремонті інженерних комунікацій. До недоліків можна віднести меншу надійність для забезпечення захисту конструкцій прилеглих будівель і складність влаштування при глибині котловану більше 4-5м. Для його влаштування бажано наявність стійких грунтів і низького рівня грунтових вод.

Дуже зручно використовувати даний тип огорожі в якості зовнішньої опалубки і підготовки поверхні для влаштування гідроізоляції. При цьому досягається суттєва економія як на опалубці, так і на загальній трудомісткості і вартості виконання робіт.

Технологія виконання робіт:

Роботи виконуються в наступній послідовності:

1. Буріння свердловин з проектними кроком.
2. Монтаж в свердловини сталевих двотаврів.
3. Бетонування свердловин до позначки дна котловану.
4. Розробка грунту з влаштуванням забирки. Забирка може виконуватися як з дошки, так і з плоского шиферу - як на фото зправа.

У разі використання шпунтового огородження в якості незнімної опалубки виконується монтаж на двутаври сітки рабиці і чорнове оштукатурювання "під рукавицю". Після чого ми маємо не тільки надійне шпунтове огородження, а й готову поверхню для нанесення вертикальної гідроізоляції.

Також відзначимо, що в багатьох випадках замість застосування шпунтового огородження для захисту прилеглих будинків раціональніше посилити фундаменти цих будинків палями що вдавлюються!